?

Log in

No account? Create an account

Детектив. Понравился

С.Горбань, Н. Лапина. "Зодчий из преисподней". Изд. Стрельбицкого.

Приятное зимнее чтение. Так написать могут только женщины.
Заснеженный особняк, таинственные убийства. Симпатичный коктейль: узнаваемые персонажи и реалии начала нашего века, честный сыщик и женщина-вамп, любовь и месть, юмор и патетика, мистический отсвет истории.
Авторы восхищены творениями знаменитого архитектора Владислава Городецкого, и это явно оказало влияние на сюжет романа.

Метки:

Це мабуть була перша книга, яку син просив читати. Дуже проста, по дитячому зворушлива історія. Маленький літачок, непомітний для всіх, сміливо бере на себе відповідальність, доводить, що може бути корисним і навіть незамінним.
Мені здаеться сину так сподобалась книжка саме через подібність літачка до маленького хлопчика (це може бути й дівчинка), якого не помічають оточуючі, не сприймають серйозно. І ось одного разу, проявивши себе, дитина стае рівною з дорослими, до неї перестають ставитись поблажливо. Це як заява мамі й татові "Ось ви думаете я маленький, а подивіться, що я вмію"))
Можливо сильно глибоко "копаю"))) І малюки просто люблять літачків і яскраві ілюстрації.
Як і всі видання АБАБАГАЛАМАГА, книга надрукована дуже якісно.
Автор: Наталя Вовк
Ілюстрації: Наталя Колпакова
Жанр: Казки, оповідання
Вікова група: Для малят від 2 до 102; Малятам
Тип видання: тверда оправа, подарункове, кольорове
Формат: 200×250 мм
Кількість сторінок: 24

полобложки ДСП Автор: Е. А. Копарев


Название: Древние славянские письменности


Издательство: Авторская книга


Год: 2014


Формат: pdf


Размер: 8,2 Mb


Количество страниц: 185


Качество: Отличное


Жанр: Научно-популярная литература


Скачать с Я-Диска:   Книга в pdf на Я-Диске

Метки:

Основні екзистенційні теми Мішеля Чорана

Основные экзистенциальные теми Мишеля Чорана

 

Творчість Мішеля Чорана нерозривно пов’язана з його так би мовити фізичним життям. Відомо, що він з молодості мучився безсонням. І саме це безсоння витворило з нього унікальну особистість з абсолютно безрадісним, безнадійним світовідчуттям, яку обтяжувало власне існування. Так, він писав у «Записниках»: «Одне з моїх найулюбленіших слів  – нещастя. Я справді бачу у всьому лише негативний бік. Ні, не так негативний, як болісний. Розіп’ятий без віри». Йому важко жити з самим собою. «Я» переживається ним як інший, навіть чужий, який мучить його самого, думки того «Я» – тягар, його поетизм вбиває.

Творчество Мишеля Чорана неразрывно связано с его так сказать физической жизнью. Известно, что он, начиная с молодости, мучился бессонницей. И именно эта бессонница сделала из него уникальную личность с абсолютно безрадостным, безнадежным мироощущением, которую обременяло собственное существование. Так, он писал в «Записных книжках»: «Одно из моих самых любимых слов – несчастье. Я действительно вижу во всем лишь отрицательную сторону. Нет, не столько отрицательную, сколько мучительную. Распятый без веры». Ему трудно жить с самим собой. «Я» переживается им как другой, даже чужой, который мучает его самого, мысли того «Я» – груз, его поэтичность убивает.

Мишель Чоран. Записные книжки. Записки Книголюба.

Read the rest of this entry »

Mirrored from Записки Книголюба.

Стихи, если они несовершенны, не должны существовать вовсе; затем что всякий, кому не дано создавать прекрасное, не имеет права соприкасаться с искусством и обязан неуклонно воздерживаться от подобного соблазна. В каждом человека копошится смутная потребность воспроизводить то, что он видит; но такая потребность совсем не доказывает, что способность осуществить задуманное тоже живет в нас.

И.В.Гете. Годы учения Вильгельма Мейстера. Записки Книголюба.

Read the rest of this entry »

Mirrored from Записки Книголюба.

“Роки навчання Вільгельма Мейстера”  Й.В.Гете

«Годы учения Вильгельма Мейстера» Й.В.Гете

 

У наш час щоразу рідше звертаються до класичних зразків літератури. Не виняток тут і твори видатного Гете, творця «Фауста». Однак особливо це стосується непрограмних творів, як, наприклад, “Роки навчання Вільгельма Мейстера”. Тематика, обсяг роману, повчальність, яка відчитується вже у самій назві – все це відштовхує сучасне покоління. Та якщо для вас нова література ще не зовсім знецінила класику, раджу все таки його взяти до рук. Нічого поганого з цього роману ви не винесете.

В наше время все реже обращаются к классическим образцам литературы. Не исключение здесь и произведения выдающегося Гете, творца «Фауста». Однако особенно это касается непрограммных произведений, как, например, “Годы учения Вильгельма Мейстера”. Тематика, объем романа, поучительность, которая читается уже в самом названии, – все это отталкивает современное поколение. Но если для вас новая литература еще не совсем обесценила классику, советую все-таки взять его в руки. Ничего плохого из этого романа вы не вынесете.

Гете. Годы учения Вильгельма Мейстера. Записки Книголюба.

Read the rest of this entry »

Mirrored from Записки Книголюба.

Чужа душа то, кажуть, темний ліс.

А я скажу, не кожна, ой не кожна.

Чужа душа – то тихе море сліз.

Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.

***

Солодка млість… блідесенький промінчик…

Як добре жити… думати про інше…

І сон минув, розтанув. І натомість

Раптовим болем обпекла свідомість.

Єдине слово виникло: невже?!

Душа болить, а тіло як чуже.

Маруся Чурай.Лина Костенко. Записки Книголюба.

***

А потім – як зламалося весло.

І підхопило душу, понесло,

І закрутило у такому вирі!..

Біло б тоді спинитися літам.

Душа летить в дитинство, як у вирій,

Бо їй на світі тепло тільки там.

***

Чому не йде? Здавалося в ті дні –

Моя любов, прогіркла й перестояна,

Вже скоро душу випалить мені.

***

Ходжу, хитаюся, як після хвороби.

І хоч би злість яка чи ворожнеча,-

Нема нічого. Пустка. Порожнеча.

***

А над морем, – там же ні ворони,

Лиш до хвилі чайка припада.

І оплаче, бо воно солоне,

І омиє, бо воно вода…

***

А це кохання почалося з пісні,

Могло урватись тільки, як струна.

 

Любились ми, не крилися. У мене

Душа. Було, піснями аж бринить.

У цій любові щось було священне,

Таке, чого не можна осквернить.

***

Нестерпний біль пекучого прозріння.

Яка мене обплутала мана?

Чи він мені, чи я йому – нерівня.

Нерівня душ – це гірше, ніж майна!

***

Було б одразу присудить до страти.

Найтяжча кара звалася життям.

Маруся Чурай.Лина Костенко. Записки Книголюба.

***

Душа у безвісті полине,

Очима зорі проведуть.

Чи хоч пучечок той калини

Мені на груди покладуть?

 

…Одмучилась. Одгостювала

На цій неправедній землі.

І одспівала… одспівала!..

Ще одхрипіти у петлі,-

 

І все. І досить. Засинаеш.

Така непам’ять огорта…

А що, тепер, Марусю, знаєш,

Що значить в світі самота?

***

І так самотньо, так безодголосно

Кричить в степу десь чайка степова…

***

Дивилась в небо – пролітає птах.

Така безмежність і таке безмір’я!

Мій біль в мені. А я у цих степах.

***

Вже он і зорі сиплються з Ковша.

Складне життя у всій його всебічності.

А як подумать, – що таке душа?

Як той казав, це – горизонт до Вічності.

Mirrored from Записки Книголюба.

Старий та новий світ через призму екології

Старый и новый мир через призму экологии

 

Творення нових світів (паралельних нашому чи просто інших) для письменників фентезі справа звична. Однак і тут О.Бушков зумів створити дещо абсолютно відмінне, хоча доволі просте. Він лише поміняв чоловіків та жінок місцями у Щасливій імперії у повісті «Анастасія». Жінки там – лицарі. Їм негоже рюмсати, переживати за свій зовнішній вигляд і сидіти вдома. Вони їздять країною, влаштовують турніри, обіймають усі керівні посади, навіть релігійні. Словом, у всьому заступають чоловіків, крім народження дітей. А чоловіки займаються домогосподарством та іншими «нежіночими» справами. Вони слабкі, легко панікують та вибухають плачем, обожнюють прикраси. Чи треба згадувати, що «публічні» там теж чоловіки? Одним словом, такий-от світ навпаки. Создание новых миров (параллельных нашему или просто других) для писателей фэнтези дело привычное. Однако и здесь А.Бушков сумел создать нечто абсолютно отличное, хотя достаточно простое. Он лишь поменял мужчин и женщин местами в Счастливой империи в повести «Анастасия». Женщины там – рыцари. Им не с руки хныкать, переживать из-за своего внешнего вида и сидеть дома. Они ездят по стране, устраивают турниры, занимают все руководящие должности, даже религиозные. Словом, во всем замещают мужчин, кроме рождения детей. А мужчины занимаются домохозяйством и другими «неженскими» делами. Они слабые, легко паникуют и взрываются плачем, боготворят украшения. Нужно ли говорить, что «публичные» там тоже мужчины? Словом, такой вот мир наоборот.

Александр Бушков. Анастасия. Записки Книголюба.

Read the rest of this entry »

Mirrored from Записки Книголюба.

Стосунки на відстані теплі, як свіжі млинці,

Лопаткою хвилю тому тільки зняті з пательні.

(«Стосунки на відстані теплі/Налисники»)

***

Тимчасовість помешкань – ми тверднемо, ніби хліб,

Наша шкіра товстішає, з нутрощів пнуться кришки.

Тимчасовість триває, немов з-під накривки нишком

Спита ложечка їжі.

(«Тимчасовість помешкань/Зупа з броколі»)

Альбина Позднякова. Смаколики.Записки Книголюба.

Read the rest of this entry »

Mirrored from Записки Книголюба.

Але я все-таки сподіваюся, що колись уберу білу сукню. Мабуть, це і є найбільше земне щастя. Я так люблю гарний одяг. Але в мене взагалі не було жодної гарної сукні – зате я маю, про що мріяти, правда?

***

Хіба це не прекрасно – думати про те, скільки всього ми ще мусимо дізнатися? І тому я така рада, що живу – бо світ дуже-дуже цікавий!

 

Цитата. Люси-Мод Монтгомери. Энн из Зеленых Крыш.  Записки Книголюба.

Read the rest of this entry »

Mirrored from Записки Книголюба.

Profile

литература, Записки Книголюба
books_fan
Записки Книголюба
Website

Latest Month

Декабрь 2016
Вс Пн Вт Ср Чт Пт Сб
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Метки

Syndicate

RSS Atom
Разработано LiveJournal.com
Designed by chasethestars